Безпечні канікули

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить…

Влучніше за народну мудрість щодо безпеки та  можливих надзвичайних ситуацій під час походів в ліс і не скажеш, адже дійсно, неушкодженим з нього повертається лише той, хто добре знає секрети поведінки з природою. Саме їх ми і спробуємо розкрити…

ПІДГОТОВКА ДО МАНДРІВКИ У ЛІС

Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає, залиште записку з повідомленням (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть разом з вами, напрямок подорожі і при­близний час повернення).

Візьміть собі за правило перед мандрівкою чи походом до лісу подивитися карту або хоча б намальований від руки план місце­вості та запам'ятати орієнтири.

Підберіть зручний одяг та взуття. Вони повинні підходити для місцевості та погодних умов. Запам'ятайте, погодні умови можуть змінитися дуже швидко.

Одягніть дітей в яскравий кольоровий одяг - він більш помітний у разі розшуку їх.

Домовтеся про сигнали, щоб не загубити одне одного у лісі, особливо на випадок несподіванок, - свистом або голосом.

Переконайтеся, що все ваше спорядження у доброму ро­бочому стані. Якщо ви сумніваєтеся, брати ту чи іншу річ, пам'ятайте, зайва вага буде вам заважати.

Обов’язковою річчю у спорядженні при зборах до лісу повинна бути аптечка.

Перелік основних медикаментів, перев'язувальних засобів і приладдя для похідної аптечки такий:

1. Бинт стерильний - 2 шт.

2. Індивідуальний пакет першої допомоги – 2 шт.

3. Розчин йоду 5%-й спиртовий з притер­тою коркою – 1 пляшечка.

4. Розчин аміаку 10%-й з притертою коркою – 1 пляшечка.

5. Розчин перекису водню 3% - 1 пляшечка.

6. Розчин борної кислоти 5% спиртовий з притертою коркою – 1 пляшечка.

7. Валідол у таблетках – 1 пляшечка.

8. Парацетамол у таблетках – 1 шт.

9. Сульфацил натрію 30%-й спиртовий з притертою коркою – 3 шт.

10. Ножиці медичні – 1шт.

11. Пінцет – 1 шт.

12. Булавки англійські – 5 шт.

13. Шина зі щільного картону саморобна – 50 х 5 см.

14. Джгут медичний - 1 шт.

У лісі

Запам'ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблу­кати,  лишайте мітки. Без зорових орієнтирів людина в лісі по­чинає кружляти.

Виберіть місце для вогнища та обладнайте його. Місце для розпалювання вогнища повинно бути розташованим на відкритому місці, сухим і біля струмка.

Перед тим як розкласти багаття необхідно зняти верхній шар трави з грунтом  приблизно на півлопати і покласти його вбік, а потім вже розпалити вогнище.

Ніколи не залишайте вогнище без догляду, бо воно  може стати причиною лісової пожежі. Залийте його водою і прикрийте шаром ґрунту, який зняли готуючи вогнище до розпалювання.

Не кидайте палаючі сірники та недопалки , не паліть суху траву, не залишайте промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини, бо це також призводить до пожеж у лісі.

Ніколи не пийте воду з річок та озер. Найбільш надійні дже­рела води - струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть руки мити.    

Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість - обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк.

Пам'ятайте: збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів; ніколи не збирайте гриби та ягоди поблизу транс­портних магістралей, бо навіть їстівні гриби в тих місцях - отруйні.

Уникайте диких тварин. Пам'ятайте, що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця - у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони пора­нені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовува­ти як засіб захисту вогонь або стукати палицею об дерево.

Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час: ніколи не залишайте їжу у вашому наметі або по­ряд з місцем вашого відпочинку; краще покладіть її на дерево, а  недоїдки закопайте подалі від місця відпочинку.

Навесні в лісі багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас укусив кліщ, треба не пробувати виколупати його, а як­найшвидше дістатися до лікарні.

Якщо ви опинилися біля поламаних дерев, не затримуйтесь. Во­ни спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру. Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на відкритій галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.

Ніколи не пірнайте у незнайомому місці у водойму. Спочатку обстежте і переконайтеся у відсутності схованих під водою переш­код (каміння, залізяки, корчі, гострі гілки або мілководдя). Уникай­те води зі швидкою течією. Ніколи не плавайте на самоті.

Будьте обережні. Взимку водойма вкривається кригою - хо­дити по ній небезпечно. Навесні, коли крига темна, на неї сту­пати не можна - вона дуже ламка.

Якщо ви заблукали

Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - ду­мати логічно неможливо.

Негайно зупиніться і присядьте. І більше не робіть жодного кроку не поміркувавши. Думати можна тільки про одне - як діста­тися того місця, звідки починається знайомий шлях.

Залізьте на дерево і кличте на допомогу. Крім цього, крик відлякує диких тварин, якщо вони є у лісі.

Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і намагайтеся подумки простежити до неї дорогу. Якщо це не вдасться, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну річку, шосе – і прислухайтесь. При відсутності знайомих звукових орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

Запам’ятайте наступні способи  визначення сторін горизонту:

за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;

за положенням Сонця: в основі приблизного визначення ле­жить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно перебуває: о 7 годині - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині - на півдні, тіні від предметів найкоротші, їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині - на заході;

за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонталь­ному положенні, поверніть його так, щоб годинникова стрілка бу­ла спрямована на Сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годин­никовою стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру "1" циферблата, покаже напрямок на південь;

за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір'я Великої Ведме­диці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подум­ки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки "ковша" і відкладіть на ній приблизно п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками, Наприкінці лінії і буде зірка, що май­же нерухомо "висить^» цілий рік над Північним полюсом та пока­зує напрямок на північ,

за Місяцем - опівночі у своїй першій чверті ")" Місяць перебуває на заході, повний Місяць - на півдні, в останній чверті “(“ - на сході; існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати пра­вильний напрямок.

за мурашниками – вони завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Північна сторона мурашника крутіша  південної.

за деревами -  кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стовбурі, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння . Гілки дерев  густіші і довші завжди з південної сторони. Річні кільця на пеньку спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони значно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у на­прямку північ - південь або схід – захід.

за рослинами - ягоди краще набувають окрас дозрілості з південної сторони ; на північному боці  лісових галявин і прогалин трава, як правило,  густіша.

за хрестами  церков - перекладка хрестів на куполах церков розташована у напрямі північ-південь, причому піднятий кінець перекладки хрестів має напрям на північ.

Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет i інші), або користуйтеся природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі  і забезпечить вам захист і тепло.

Бережіть та економно використовуйте воду. Вона для вашого виживання  важливіша за їжу. 

Пам’ятайте: природа одному мама, а другому мачуха

І лише від вас залежить її вибір.

Стуляй рота, а то комаха залетить…

І можна продовжити: не тільки залетить, а й вкусе, обпече, вжалить, вп’ється…. Бо як багато на світі існує прекрасних, корисних, шкідливих та небезпечних істот, здатних зіпсувати нам такий довгоочікуваний відпочинок! А щоб цього не сталося, навчіться розумно реагувати на «біологічну атаку»… Отже, « до зброї»!

Підступний ворог - кліщ!

Щоб прогулянка на природі не обернулася бідою, треба бути обачливим, адже саме у літню пору з'являються кліщі. Очікуючи на нас чи братів наших менших, сидять вони на листі дерев чи у траві. Особливо часто "зустрічають" нас обабіч доріг, біля берегів водойм. Голодні кліщі найактивніші з другої половини квітня до середини липня. Пізніше їхня кількість зменшується, а ті, які напилися крові, вже безпечні - більше разу за сезон не торкаються теплокровних. Найбільш агресивні з 8 до 11 та з 17 до 20 годин, а у пох­муру погоду - цілий день.

Кліщі є збудниками туляремії, хвороби Лайма, особливо енце­фаліту - при ньому уражається центральна нервова система. Всі ці хвороби виліковні - головне - правильна діагностика.

Паразити уловлюють набли­ження людини чи тварини на відстані до 15 метрів. Проникають під одяг, шукають тонку шкіру для присмоктування. Звичайно, ми не відчуваємо, коли кліщ про­кушує шкіру, тому що у секреті його слинних залоз є речовини, які діють як знеболюючі. Разом зі слиною у кров потрапляють і віруси, причому надходять вони протягом всього часу - до 6-8 днів і навіть більше. Значить, чим пізніше людина виявить зараже­ного кліща, тим більше вірусів потрапить у організм, що, у свою чергу, може вплинути на тяжкість захворювання.

Симптоми зараження :

- інкубаційний період при зараженні - 1-2 тижні ;

- утворення на місці укусу червоної плями;

- збільшення лімфатичних вузлів;

- поява високої температури;

- потьма­рення свідомості;

- марення і судоми;

- блювота;

- сильний головний біль;

- поява виспів на тілі.

- терміново звернутися до лікаря!

Засоби захисту:

- одяг повинен щільно приля­гати до тіла: сорочка з глухим комірцем і довгими рукавами, які закінчуються манжетами, заправ­лена у брюки, а брюки - у шкарпет­ки;

- обробляти одяг спеціальними захисними засобами - вони продаються у господарських магазинах та аптеках;

- через 2-3 години перебування у лісі і після виходу із нього обов'язково оглядати одяг і тіло, особливо ті місця, де кліщі при­смоктуються. (го­лова, шия, вуха, груди, згини рук, ніг;.

- перевіряти всі шви, складки в одязі, де можуть сховатися па­разити4

- ог­лядати тварин, якщо вони з вами, та букети лісових квітів та трав, якщо берете їх з собою.

Поради при виявленні кліща на шкірі :

- якомога швидше позбутися паразита, бо чим довше він буде пити кров, тим більша ймовірність зараження будь-якою хворобою;

- витягати кліща необхідно лише в тому випадку, якщо ви зможете обробити місце укусу (коло діаметром 1см. разом з кліщем) йодом або іншим антисептиком, щоб не було зараження;

- не можна роздавлювати «вам­піра», бо тоді віруси ( якщо вони в ньому є) потраплять в ранку і людина заразиться енцефалитом або бореліозом ;

- якщо у вас під рукою немає відповідних медичних препара­тів, то не варто самостійно видаляти кліща;

- якомога швидше звернутися до медичного закладу;

- мати антикліщеву аптечку (йод, вата, небагато соняшникової олії, каблучка, нитки, пінцет для брів).

Види видалення кліща

Обов’язково перед кожним способом видалення обробити місце укусу йодом, а на обличчя надіти маску, щоб захистити дихальні шляхи на випадок, якщо тільце лопне і в повітрі утвориться аерозоль зі збудниками хвороб, які переносять кліщі;

Перший спосіб видалення:

- накласти на кліща каблучку, щільно притиснувши його до шкіри;

- наповнити простір над паразитом соняшниковою олією - тоді павуку буде нічим дихати і він відпаде сам через 10 хвилин.

Другий спосіб видалення:

- взяти  міцну нитку та зробити з неї зашморг ;

- накинути його на кліща та стягнути якомога ближче до хоботка ;

- обережно двигати кінцями нитки вправо-вліво.;

- не допускати різких рухів - черевце павука може відірватися, залишивши в шкірі голівку, що спричинятиме дискомфорт;

- почекати: через 2—3 хвилини кліщ відпаде.

Третій спосіб видалення:

- взяти пінцет для брів та затиснути ними черевце кліща;

- крутити пінцетом проти годинникової стрілки;

- через хвилину вправ кліща буде видалено;

- у випадку,коли голівка павука все-таки відірвалася,місце присмоктування протерти ватою чи бинтом, змочених спиртом;

- видалити голівку стерильною голкою (загартовану над вогнем) так, як видаляють звичайну занозу.

Небезпечні друзі – оси, бджоли, джмелі, шершні

Засоби захисту:

- позбавитися гнізд комах в місцях відпочинку;

- не залишати відкритими пляшки з солодкими напоями, особливо на свіжому повітрі;

- перед вживанням їжі або напоїв звертати увагу на тарілку або склянку, з якої будете їсти або пити, особливо якщо там м’ясо;

- завжди мати при собі медичні засоби, які позбавлять від наслідків укусів, особливо це стосується людей, схильних до алергії.

- обробляти одяг спеціальними захисними засобами - вони продаються у господарських магазинах та аптеках;

Дії при укусах ос, бджіл, джмелів, шершнів:

 - витягти жало зі шкіри пінцетом, якщо не виявлено ускладнень;

- не розчісувати ні в якому разі вжалене місце, бо отрута може розповсюдитися на інші ділянки шкіри;

- продезінфікувати місце ураження спиртом;

- зробити примочку зі слабкого розчину марганцю;

- приложити на місце ураження холод, якщо це можливо;

- накласти анти подразнюючий крем;

- прийняти антигістамінний препарат в разі чутливості;

- піднести до вжаленого місця, по можливості, запалену сигарету або включений фен, не торкаючись,звичайно, шкіри – отрута при нагріванні розчиняється;

- посмоктати в роті шматок льоду в разі укусів на шиї, в роті та на язиці з метою запобігання набряків на слизових оболонках;

- викликати машину швидкої допомоги, якщо у постраждалого алергія, бо можливі сильні набряки, блювота, висипи по всій шкірі, зниження артеріального тиску, втрата свідомості.

Комарі

Щоб місця укусів комарів якнайменше свербіли, потрібно змащувати шкіру антиподразнюючим  кремом, бальзамом «Зірочка» або слабким розчином отцу чи лимонної кислоти. Крім цього, користуйтеся захисними сітками на вікна, аерозолями, ароматичними паличками, електродифузорами та іншою продукцією для захисту від комарів.

Медузи

Будьте обережні: багато видів медуз є носіями нервово - паралітичної отрути, якої достатньо для зупинки серця у постраждалого! Щупальця медуз мають мініатюрні присоски, насичені отруйними речовинами .При контактах зі шкірою людини отрута викидається із щупальця та утворює опік.

Ознаки опіку:

- відчуття ураження електричним струмом;

- червона смуга на тілі, що згодом розпухає та свербить;

- обпік відчувається відразу та сильно;

Засоби боротьби:

- купатися тільки  у спеціально призначених для цього місцях;

- негайно виходити із води  при появі медуз або незнайомих вам морських тварин ;

- при ураженні швидко та акуратно видалити зі шкіри залишки тіла медузи – отруйний шип або його уламок;

- посипати залишки жовчі медуз морським піском та потерти, щоб видалити їх зі шкіри;

- не розчісувати місце ураження;

- продезінфікувати опік спиртом, аміаком або содою для нейтралізації отрути;

- прикласти пакет з льодом;

- промити рану розчином марганцю;

- накласти стерильну пов’язку;

- у випадку погіршення самопочуття негайно звернутися в токси­кологічний центр або в будь-який інший медичн­ий заклад.

Запам’ятайте ці правила – і  комар носа не підточить!

Ех, якби та якби та в роті виросли гриби…

Причому виключно їстівні і  найрізноманітніших видів! Можливо тоді гриби були  б справді дарунком природи, а не «сюрпризом» лісу з непередбачуваними наслідками. І щоб уникнути таких неприємностей, запрошуємо вас у ліс - за грибами. Вірніше, на «тихе полювання»…

ГРИБИ

Останніми роками реєструється значна кількість нещасних ви­падків, пов'язаних із вживанням грибів. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.

Основні причини отруєнь:

- вживання отруйних грибів;

- неправильне приготування умовно їстівних грибів;

- вживання застарілих або зіпсованих їстівних грибів;

- вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпеч­них двійників)

Симптоми отруєння:

- нудота, блювання, біль у животі, посилене потовиділення;

- зниження артеріального тиску;

- судоми, ми­мовільне сечовиділення; проноси;

- розвиваються симптоми серце­во-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєнню грибами,

дотримуйтесь наступних правил:

- НЕ збирайте гриби, якщо не впевнені, що знаєте їх, - якими б апетитними вони не здавалися;

- НЕ збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирищах, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно-небезпечних зонах;

- НЕ збирайте невідомих грибів, особливо з циліндричною ніжкою, у якої є потовщення - "бульба"- обрамлене оболонкою;

- НЕ збирайте грибів з ушкодженою ніжкою, застарілих , в'ялих, червивих або ослизлих;

- НЕ збирайте ніколи пластинчаті гриби. Отруйні гриби маску­ються під них;

- НЕ збирайте "шампіньйони" та "печериці", у яких пластин­ки нижньої поверхні капелюха гриба білого кольору;

- НЕ порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями у довідниках - вони не завжди відповідають дійсності;

- НЕ куштуйте сирі гриби на смак;

- НЕ лінуйтеся вдома ще раз перевірити принесені гриби, особливо ті, які зби­рали діти - усі сумнівні сміливо викидайте;

- НЕ залишайте нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом - викиньте її;

- НЕ залишайте у маслюків та мокрух на капелюшку слизьку плівку, ретельно промийте їх;

- НЕ зволікайте із кулінарною обробкою грибів в день збирання, іна­кше в них утворюється трупна отрута;

- НЕ забудьте при обробці кип'ятити гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити;

- НЕ забудьте обов'язково вимочити або відварити умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунка;

- НЕ пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок;

- НЕ розчиняються у шлунку от­руйні речовини грибів зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші. У взаємодії із ал­коголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння;

- НЕ вживайте декілька днів підряд гриби, які досі вважались їстівними, але містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх, також може статись отруєння;

- НЕ зневажайте і суворо дотримуйтесь правил консервування грибів. Непра­вильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм;

- НЕ вживайте гриби, які довго зберігалися, а обов'язково прокип'ятіть їх 10-15 хвилин.

УВАГА!

Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

"Усі їстівні гриби мають приємний смак".

"Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні - приємний".

"Усі гриби в молодому віці їстівні".

"Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

"Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

"Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Первинними ознаками отруєння є:

- нудота, блювота;

- біль у животі, пронос ;

- симптоми з'являються через 1-4 години після вживання грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості спожитих грибів;

- біль та напади нудоти повторюються декілька разів, а смерть настає через 5-10 днів-після отруєння;

Перша допомога при отруєнні грибами:

- викличте швидку медичну допомогу;

- одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки;

- натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту;

- випийте активоване вугілля (4-5 пігулок), ко­ли промивні води стануть чистими;

- після надання первинної допомоги дайте випити по­терпілому міцний чай; каву або злегка підсолену воду, щоб відновити тим самим водно-сольовий баланс;

- покладіть на живіт і на ноги по­терпілого грілки для полегшення стану;

- з'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи

Забороняється:

- вживати будь-які ліки та їжу, алкогольні напої, мо­локо – це може прискорити  всмоктування токсинів грибів у ки­шковику;

- займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам'ятайте!

1. Не збирайте та не їжте гриби зовсім - без грибів можна прожити.

2 Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Вря­тування життя потерпілого залежить від своєчасного надання йому допомоги. Краще недорахувати кількох грибів у кошику, ніж поставити під загрозу здоров'я, а інколи й життя своєї ро­дини та своє власне життя.

3. Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях - магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках; особливо уникай­те купівлі на стихійних ринках.

4. Збирайте і купуйте тільки такі гриби; про які вам добре відомо, що вони їстівні.

Поважайте ліс – і він віддячить вам щирою гостинністю!

Блискавка блисне - й камінь трісне...

Бо то розгніваний  наймогутніший з  античних богів - Зевс - стрілами крає небо, посилаючи на землю грім і пекельний вогонь – блискавку. Та і цілився він напевно в найзухваліших, щоб мали пошану до сили неба…

Але наші лякливі пра­щури тому і боялися Зевса, що не знали способів захисту від атмосферних розрядів енергії в мільйони  кіловат. А ми знаємо – і вам нагадаємо!

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ГРОЗИ:

- не можна ховатися під деревами, особливо коли негода застає в полі, на відкритій місце­вості (поміж усіх потерпілих від блискавки третина вражена саме під деревами);

- не можна ховатися від блискавки в невеликих господарських приміщеннях, під навісами, якщо вони зведені на підвищенні;

- не можна знаходитися в човні під час грози - якнайшвидше намагайтеся вибра­тися на берег, бо вода є провідником елек­трики;

- не слід у відкритому полі під час грози переносити лопати, граблі, вила;

- небезпечно наближатися за такої погоди до те­леграфних стовпів або опор мережі електропередач;

- неприпустимо під час негоди їздити на велосипеді, мотоциклі чи конях, працювати на тракторі;

•  не можна в цей час лишатися на спортивних майданчиках, пляжах, на подвір'ї;
• якщо гроза застала в поході, треба триматися якомога далі від вершин гірських хребтів, особливо їхніх піків,

- слід  уникати сусідства з водонапірними баштами, металевими трубами, дротами, залізними огорожами;

- якщо ж гроза застала в чистому полі, треба знайти невелику ямку або   лягати просто на зем­лю;

-  коли гроза застала в автотранспорті, слід лишатися на місці і ні в якому разі не виходити назовні ;

- якщо ж украй необхідно виб­ратись з автотранспорту, треба уникати од­ночасного контакту з землею й ме­талевим корпусом автомобіля - найкращим буде  вистрибнути з нього.

- найкращим захистом від  грози  є будинок, проте варто триматися далі від дверей, вікон, каміна (на горище забиратися також  небезпечно);

- уникайте під час грози користування телефоном;

- не рекомендується приймати під час грози душ або ванну.

Ознаки ураження блискавкою:

- ураження блискавкою лікарі прирівню­ють до дії на організм електричного струму високої напру­ги

- травма від блискавки руйнує нервову систему;

- спостерігається  ро­злад ди­хання;

- порушується серце­ва діяльність;

- на шкірі потерпілих лишаються характерні сліди, так звані «знаки блискавки» – червоні смуги, опіки;

- у 88-96 відсотків уражених спостерігається  втрата свідомості

Допомога при ураженні:

- негайно розпочати непрямий масаж сер­ця в поєднанні з диханням "ротом до рота" чи "ротом до носа", поки не почне працю­вати серце і не відновиться дихання;

- на місце події викликати машину  швидкої допомоги;

- не зволікаючи, потерпілого відправити до лікарні;

- необхідно пам'ятати, що постраждалий від удару блискавки може мати переломи, навіть хребта, тому переміщувати його необхідно дуже обережно;

- категорично забороняється закопувати для відновлення дихання потерпілого в землю.

Знайте: краще мати менше грому на вустах,

а більше блискавок в руках!

Не знаючи броду – не лізь у воду…

Але ж таки лізуть попри все, бо магія води має надзвичайну силу. Особливо наполегливо вода манить у свої обійми в спекотний літній день, коли не те що 7 діб, а й хвилини не можеш і не хочеш жити без неї.

Та як у пісні мовиться - «…лише сміливим підкорюються моря..». А бути сміливим – це значить вміти підкорити, захиститись і побороти царство Нептуна. Тому саме про корисні настанови з приборкування водної стихії зараз і піде мова.

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО БЕЗПЕКИ НА ВОДІ

Перебування у воді є життєдайним, бо воно збільшує теплорегуляцію і гартує організм.

Плавання  сприяє гармонійному розвитку м'язів лю­дини, благотворно впливає на нервову систему, покра­щує діяльність серця та легенів.

Горизон­тальне положення тіла, робота майже усіх м'язів, тиск води значно покращують кровообіг.

Необхідно засвоїти:

- зниження температури води з 18° С негативно впливає на організм людини;

- купан­ня при температурі води близько 4°С викликає різкі зміни в організмі: зростає ритм пульсу і дихання, підвищується артеріальний тиск, значно збільшуються газообмін і вит­рати енергії, знижується температура тіла;

- протипоказано дітям і підліткам купання у холодній воді,адже лише здоровим людям рекомендоване перебування у холодній воді і то досить обмежений час;

- купатися у відкритих водоймищах слід при температурі повітря не нижче 20-25° С і води не нижче 18-20° С;

- доцільно купатися один раз на день - зранку через годи­ну після сніданку або через дві години після обіду;

- перед купанням необхідно відпочити 15-20 хвилин, погрітися на сонці та обсушити пітну шкіру;

- щоб уберегтися від переохолодження, у воді потрібно постійно рухатися;

- не слід купатися до тремтіння і з’явлення так званої "гусячої шкіри"- це шкідливо впливає на організм;

- не рекомендується після виходу із води обсихати на повітрі та приймати сонячні ван­ни -  після купання треба обтертися тільки рушником;

- купатися необхідно тільки у відведених для цього місцях і у тверезому стані;

- не можна входити у воду в стані алкогольного сп'яніння, бо алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку;

- не можна відпускати на купання дітей без супроводу дорослих;

- не слід допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, "топити", подавати помилкові сиг­нали про допомогу і т. ін.;

- не треба розгублюватися і прагнути якнайшвидше доплисти до берега,відчувши втому - навчіться "відпочивати" на воді (плавати на спині), адже перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами кінцівок, ви змо­жете відпочити;

- забороняється запливати далеко, особливо за буї, тому що можна не розрахувати своїх сил і загинути;

- не можна запливати за обмежувальні знаки, що обмежують аква­торію з перевіреним дном, визначеною глибиною, бо там гаранто­вана відсутність водовирів та інших небезпек;

- не наближайтесь до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу вас – це може призвести до травмування; 

- дотримуйтесь обережності при плаванні на надувних матрацах, авто­мобільних камерах і надувних іграшках, бо вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега або захлеснути хвилею. Із них також раптово може вийти повітря, і вони втратять плавучість;

- будьте обережні при купанні з маскою, трубкою і ластами: не плавайте з трубкою при сильному хвилюванні води у морі, тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога;

- якщо вас захопило плином, не намагайтеся з ним бороти­ся - треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким ку­том, наближаючись до берега;

- не розгублюйтесь якщо ви потрапили у вир - треба набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти;

- якщо ви потрапили у водойму із великою кількістю ряски, намагайтеся пли­сти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не роби­ти різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплуталися стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення "поплавка", "спли­вання") і звільнитися від них;

- якщо у вас починає судомити ногу ( раптове довільне скорочення м'язів), то у таких ви­падках треба негайно зняти судомний стан: припинити рух ногами, на секунду зануритися з головою у воду і, роз­прямивши ногу, рукою сильно потягти на себе ступню за вели­кий палець, аби поновити дію ікроніжного м'яза;

- особи, схильні до судоми, не повинні запливати на глибоку во­ду, адже при загальному судомному нападі плавець втрачає свідомість і може загинути (в таких випадках необхідна термінова допомога, щоб втримати потерпілого на поверхні води - краще це робити двом або трьом вправним плавцям).

Безпека купання дітей

При організованому купанні:

- купання дітей дозволяється в спеціально обладнаних місцях під керівництвом дорослих (педагогів, керівників або батьків);

- до купання допускаються групи дітей до 10 осіб,  під наглядом одного відповідального, що вміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді;

- під час купання обов'язкова наявність медичного пункту або медпрацівника;

 - напередодні купального сезону відповідними керівниками визначаються місця для купання дітей;

- місця купання обладнуються рятувальним постом з рятувальними засобами. Крім цього, в місці купання дітей ретельно перевіряється дно водолазними службами, про що складається акт перевірки. Вимірюється температура води і повітря;

- купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/ сек., темпе­ратурі води - не нижче +18 градусів за Цельсієм, повітря - не нижче +24 градусів за Цельсієм;

- купатися дозволяється через 1,5-2 годи­ни після прийому їжі;

- не дозволяється входити у воду ро­зпашілими і спітнілими;

- діти допускаються до купання після огля­ду їх лікарем;

 - роздягання й одягання дітей проводить­ся під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини складається у рядки ок­ремими купами);

- відповідальний за купання до по­чатку купання повинен на­гадати дітям правила поведінки на воді, ввійти у воду першим (до дозво­леної межі), а вийти останнім;

- до купання і після нього обов'язково прово­диться перевірка дітей;

При плануванні індивідуального відпочинку з  дітьми біля води:

- дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються;

- купання  дозволяється   в   присутності рідних, родичів або знайомих, що вміють плавати;

- купання дозволяється в спеціально відве­дених місцях - обладнаних пляжах;

- купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/сек., тем­пературі води – не нижче +18 градусів за Цельсієм, повітря – не нижче +24 градусів за Цельсієм;

- купатися дозволяється через 1,5-2 годи­ни після прийому їжі;

- не дозволяється входити у воду розпашілими і спітнілими;

- одяг до початку купання складається окремою купою кожної дитини в окремому місці;

- до і після купання обов’язково проводить­ся перевірка дітей; 

- не слід допускати при стрибках у воду удару животом об во­ду, тому що головний дихальний м’яз – діафрагма – втратить ритм дихання;

- потрібно обмежити пірнання дітей у воду, бо воно може спричинити кисневе голодування

Для ліквідування кисневого голодування необхідно:

а) негайно припинити пірнання у воду;

б) швидко вийти на берег;

в) дати ви­пити міцної кави або чаю;

г) дати понюхати нашатирний спирт.

Під час купання забороняється:

- вживати спиртні напої дорослим, що кон­тролюють купання дітей.

- залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени;

- стрибати у воду з човнів, катерів, споруд­жень, не призначених для цього;

- пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;

- прожогом кидатися у воду - треба заходити повільно;

- використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від ав­томобільних шин та інше знаряддя, не передба­чене для плавання;

- плавати на плавзасобах у місцях, відведе­них для купання;

- забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і інше);

- прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання;

- підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання;

- допускати під час купання грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг у воді;

- подавати помилкові сигнали небезпеки;

- заходити глибше ніж до пояса дітям, які не вміють плавати;

- навчити  дітей плавати.

Вчимося плавати

Навчити плавати свою дитину - це такий же обов'язок, як навчити переходити вулицю. Уміння плавати нерідко рятує житті людей, тому навчати дітей побутовому плаванню слід уже з 4-5 років. Раніше за цей вік учити дітей плавати не бажано, тому що плавання - це, насамперед, фізичне навантаження на організм дитини та суглоби. У 7-8 років таке навантаження буде найбільш доречним. Впевнено триматися на воді можна навчити за 5- 7 днів, і це вже перший крок до безпеки.

Уміння плавати нерідко рятує житті людей, тому навчати дітей побутовому плаванню слід уже з 4-5 років. Раніше за цей вік учити дітей плавати не бажано, тому що плавання - це, насамперед, фізичне навантаження на організм дитини, на суглоби. У 7-8 років таке навантаження буде найбільш доречним.

Дітей дошкільного віку навчати  плавати доцільно в дитячому садку, де найкращі умови навчання елемен­тарних основ техніки плавання. Найкраще це робити в першій половині дня при температурі води 21-22 градуси. Кожна група дітей повинна бути не більш ніж 10 чоловік. Найкращий метод плавання - ігровий. Перші заняття не повинні перевищувати 10 хвилин, потім з підвищенням  температури води до 25 градусів і вище термін занять може бути доведений до 30-35 хвилин. Навчання плаванню слід проводити на глибині води не більше 80-100 см., після кожного заняття підводяться підсумки щодо виконання поставлених завдань. Для взаємного контролю і надання допомоги один одному учнів на перших уроках слід поділити на пари. Навчання тих, хто ще не вміє плавати, слід проводити на мілкому й огородженому місці. Початкове навчання проводиться у напрямку до берега або до дільниці басейну. Перші пропливи проводяться з учнями по одному.

До початку занять особам, які бажають навчитися плавати, потрібно пройти медичний огляд і в подальшому його слід робити кожні чотири місяці. Бо у дітей особ­ливо часті такі явища, як судомний стан, розладнання мови, страх, різні форми порушення психіки. Тоді потрібний особливий підхід до кожної дитини.

Пам'ятайте! Кожне заняття з плавання має обов'язково супроводжуватись поясненням правил по­ведінки на воді, бо щорічно тоне декілька тисяч людей, серед яких і гарні плавці. Тому кожен, незалежно від віку, пови­нен знати їх як таблицю множення

Запобіжні заходи під час катання на човнах

Кожна дитина повинна знати, що:

- сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу;

- під час руху човна не можна пересідати з місця на місце, сідати на борт, розгойдувати човен, пірнати з нього;

- категорично забороняється переходити з одного човна в інший. Дітям варто пояснити, що порушення цих правил може призвести до пе­рекидання човна

Дії у випадку нещастя:

- потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега: перевернений човен добре три­мається на воді;

- потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинувся, ні в якому разі не можна закривати очі. Варто плисти у тому напрямку, з відкіля надходить світло;

- той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, і підтримувати його на плаву;

- рятувати треба спочатку одного потопаючо­го, потім іншого; врятувати уплав одночасно кількох людей неможливо;

- під час катання дітей в кожному човні необхідна присутність до­рослого, який уміє керувати судном, добре плавати, знати прийоми надан­ня невідкладної допомоги постраждалим на воді.

Категорично забороняється під час катання на плавзасобах:

- навантажувати малі судна понад установ­лені норми;

- перетинати курс суден, що йдуть;

- близько підходити до суден, що рухаються;

- кататися поблизу пристаней і причалів;

- віддалятися на човні від берега більш як на 100 метрів,

- катати дітей на саморобних човнах, кате­рах, плотах і т.д.

- кататися при несприятливих метеорологічних умовах.

Рятування та надання невідкладної першої медичної допомоги постраждалим на воді

Характер надання допомоги потерпілим на воді може бути різним.

Якщо ви добираєтеся до потопаючого вплав, треба максимально вра­ховувати плин води, вітер, відстань до берега та ін. Наближаю­чись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, який вит­ратив сили. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за плечі рятувальника. Якщо ж він не контролює свої дії - поводитися з ним треба жорстко і без­церемонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити по­топаючого, щоб врятувати його і своє життя.

Техніка рятування потопаючого:

- підпливти і підпірнути під нього, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний - за волосся), транспорту­вати до берега;

- якщо потопаючому вдалося схопи­ти вас за руки, ноги або шию - звільніться і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити;

- якщо потопаючий уже занурився у воду, не кидайте спроб знайти йо­го на глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити ще й у тому випадку, якщо той, хто потонув, перебував у воді близько 6 хвилин.

Перша медична допомога:

- оцінити тяжкість стану постраждалого та дору­чити іншому рятувальнику викликати бригаду швидкої медичної допомоги;

- якщо людина при свідомості, то необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, заспо­коїти постраждалого та зігріти (укутати і дати гарячий напій);

- якщо ж врятований не реагує ні на звертання до нього, ні на легкі поплескування по щоках  але наявна пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою та провести вищезгадані заходи;

- знепритомному  необхідно дати вдихнути нашатирний спирт, розстебнути одяг, а для активізації дихання використати ритмічне посмикування за язик;

- для перевірки пульсу на сонних артеріях треба натиснути щитовидний хрящ по черзі з обох боків;

- дослідження пульсу на променевій артерії не потрібне, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу;

- ознаками зу­пинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот;

- у разі відсутності  свідомості, пульсу на сонних ар­теріях, ознак дихання, широкі зіниці але нема трупних плям та задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати дії, спрямовані на усунення причин умирання і на відновлення функцій дихання та кровообігу, тобто необхідно виконати найпростіші реанімаційні методи оживлення організму;

- обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень потрібно провести за 4 -5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі;

Найпростіші реанімаційні методи оживлення організму

Перше - це спробувати частково видалити воду з дихаль­них шляхів. Для цього треба трохи підняти постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова звисали, або "пере­гнути" постраждалого через своє стегно при за­гнутій у коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину.

Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і вимагає багато часу.

Далі діяти треба швидко в такому порядку:

- покласти постраждалого на спину на тверду поверхню,а голову максимально опустити назад;

- однією рукою відкрити йому рота, пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, зробити рух навкруги порожнини рота і звільнити її від піску, мулу, решток їжі, зубних протезів, блювотної маси та слизу - все це потрібно робити швидко, але обережно, щоб не завдавати додаткових травм;

- рукою, заведеною під потилицю, макси­мально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкод­ження цього відділу хребта);

- потрібно знати, що западання язика стає основною перешкодою для доступу повітря в легені, тому голова потерпілого повинна лежати прямо по відношенню до тулуба, нижню щелепу слід витягнути вперед, язик із порожнини рота теж вперед, до зубів;

- утримуючи голову в такому положенні однією рукою, другою стиснути крила носу, щоб запобігти витоку повітря та спрямувати його в органи дихання;

- після цього розпочати штучне дихання методом «рот в рот»  через марлю або тон­ку тканину;

Метод «рот в рот» :

а) набрати повітря у свої легені;

б) щільно охопити відкритий рот пацієнта та зробити пробне вдування повітря в його легені;

в) водночас "краєм ока" контролювати підіймання грудної клітки: якщо воно є – продовжувати;

г) у випадку, якщо грудна клітка не підіймається або піднімається надче­ревна ділянка, повторити все спочатку.

- якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, провести штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот (кількість вдувань - 16 - 20 за хвилину);

- вдихаючи потерпілому повітря, потрібно зробити масаж серця, ритмічно натискуючи на його грудину, щоб змоделювати роботу серця і забезпечити переміщення крові в кількості, достатній для підтримки кровопостачання до життєво важливих органів;

Масаж серця:

а) для зовнішнього масажу серця треба розташуватися з боку від хворого;

б) масаж серця слід робити схрещеними долонями рук, розташувавши їх посередині грудини, в нижній її третині;

в) долоні однієї п’ятірні  руки покласти на передньо - нижню по­верхню грудини, основу другої долоні - впоперек першої, розігнути руки в ліктьових суглобах;

г) таким чином серце стискається поміж грудиною та хребтом і кров виганяється із серця до основних органів, а під час паузи знову заповнює серце ;

д) для масажу серця використовується не тільки сила рук, але і вага тіла: робити ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. При паузах руки від грудини віднімати не слід. Здавлювання грудної клітки проводять з інтервалом в 1 секунду. На одне вдування повітря в рот потерпілого слід зробити п'ять здавлювань грудей;

е) у випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на гру­дину 1 : 5, якщо рятувальників двоє -2 : 15;

- кожні 2 хвилини серцево-легеневу ре­анімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях;

- пра­вильність виконання закритого масажу серця - це наявність пульсових поштовхів, синхронно з  натискуванням на грудину, на сонних артеріях;

- масаж серця та штучну вентиляцію легень не­обхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри;

- необхідно при будь-якому стані потерпілого про­водити заходи для зігрівання тіла шляхом розтирання і масажу кінцівок;

- в тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважа­ючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з'являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняютьс

Хата – не ворог,

коли не запалиш, то не згорить…

Це лише печерні люди  свідомо розводили в своїх кам’яних домівках вогнище. Вогонь вважався священним даром і  його втрата прирівнювалася  навіть до втрати життя. До вогню  ставилися  обережно та  з повагою. Тому і про пожежі в печерах наскальні малюнки замовчують…

Але, як не дивно, голос далеких предків «звучить» і зараз, особливо  при  намаганні  поспілкуватися з  вогнем  в своєму житлі. Та коли при такому спілкуванні забувається обережність і повага, вогонь починає лютувати.

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ПОЖЕЖІ

Горить квартира:

- якщо можливо, не наражаючись на небезпеку, підійти до телефону та подзвонити за номером 101, щоб викликати пожежену охорону, розбірливо повідомивши свою адресу, прізвище,ім’я та по батькові;

- слід вимкнути джерела струму,перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;

- якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, вогнегасник, вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь;

- якщо дим і полум'я не дозволяють  вийти назовні, потрібно закрити двері і заткнути рушниками або простирадлами усі щілини і отвори - це відверне потрапляння диму в кімнату;

- якщо кімната наповнилася димом, необхідно пересуватися повзком, за можливістю накривши себе мокрим простирадлом, - так легше дихається, тому що дим підіймається вгору;

- якщо пожежа виникла у багатоповерховому будинку, то в залежності від місця пожежі ( нижчий чи вищий поверх) або вийти назовні, або, користуючись пожежними драбинами, піднятися на дах і там чекати пожежну охорону – ліфтами під час пожежі користуватися заборонено;

- якщо пожежа виникла у одноповерховому будинку і шлях до порятунку заблокований полум’ям, потрібно виплигнути з вікна - перед стрибком обов'язково потрібно викинути з вікна подушки або матрац, щоб пом'якшити удар при приземленні і запобігти травмування;

- перш ніж стрибнути, необхідно спустити з вікна ноги, розвернутися та, спираючись повністю на руки,  стрибнути.

Не забудь!

1. Щоб не задихнутися у димі, пробирайся під ним (повзком).

2. Будь обережним з дверима: металеві поверхні найгарячіші - не відкривай їх;

3. Закривай усі двері поза собою - закриті двері затримують пожежу на 15 хвилин;

4. Тікаючи від пожежі, нічого не шукай, йди швидше від вогню та попередь криком про неї усіх;

Назад не повертайся – згориш по дорозі!

Долікарська медична допомога

постраждалим від пожежі

- викликати «швидку допомогу»;

- заспокоїти постраждалого, бо метушня та паніка в цьому випадку не допоможуть, а будь-який рух повітря або вітер ще більше роздмухають полум’я  і воно швидше пошириться по одягу, покликати дорослих ;

- якщо поблизу немає води, потрібно накинути шматок цупкої (краще вологої) тканини на людину що горить, бо це припинить доступ кисню;

- як тільки полум’я згасне, тканину зняти, щоб не травмувати обгорілу шкіру;

- ні в якому разі не знімати одяг (або його частини), що прилипли до ураженого місця постраждалого; акуратно розрізати одяг  ножицями і зняти те, що знімається;

- до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.

Пам’ятайте: вогонь – наш друг,

 але з ним треба вміти дружити!

Кожна пригода – до мудрості дорога…

Дороги – це завжди жага нового і незвіданого, цікаві пригоди та відчуття повновладного приборкування, коли швидкість, вітер в обличчя та шалений азарт …

Та щоб таке відчуття безмежного владарювання над дорогами стало реальністю і пригоди були лише приємними, а не дорожньо-транспортними, треба знати і пам’ятати набуту на шляхах мудрість – правила безпеки на дорозі. Отже, «поїхали»….

БЕЗПЕКА НА ДОРОЗІ

1. Правила безпеки при переході вулиці:

- переходьте проїжджу частину по переходах – підземних,надземних або наземних – це не створить аварійну ситуацію на дорозі;

- подивіться ліворуч, а дійшовши до середини дороги – праворуч, коли йдете по наземному переході;

- переходьте дорогу тільки на зелене світло світлофора біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра»;

- обходьте після висадки автобус і тролейбус позаду, а трамвай попереду;

- обов’язково керуйтесь сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

2. Правила поведінки пасажира в транспорті: 

- посадка та  висадка здійснюється не на проїжджій частині, а у спеціально відведених  місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту;

- посадка та  висадка здійснюється  не з боку руху транспорту;

- не відволікайте під час руху водія;

- не чіпайте ручку дверей, не грайтеся з гострими предметами в салоні;

- не висовуйте руки або голову у вікна;

- користуйтеся пасками безпеки.

3. Самозахист від  ДТП:

- виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;

- не переходьте дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобіля;

- не вибігайте на проїжджу частину з тротуару – можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

- ходіть лише тротуарами, а за їх відсутності по узбіччю, повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, - тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід – водія;

- навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли - близько, адже відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається;

- пам’ятайте , навіть при швидкості 60км\год гальмовий шлях авто буде довшим на 15 метрів;

4. Безпека руху велосипедиста:

- виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;

- їздіть на велосипеді по дорогах з дозволеного віку -з 14 років;

- обладнайте велосипед  обов’язковими світловідбивачами - спереду білого кольору, з боків – оранжевого, ззаду – червоного.

- не рухайтеся по проїжджій частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

- не рухайтеся по тротуарах і пішохідних доріжках (це дозволено  дітям на дитячих велосипедах під наглядом дорослих );

- не  тримайтеся за інший транспортний засіб під час руху;

- не буксируйте велосипед;

- не їздіть на велосипеді кинувши кермо та знявши ноги з педалей;

- не керуйте велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;

Пам’ятайте: нерідко сам велосипедист є джерелом напруженості та ДТП на дорозі.

Не забудьте: тихіше їдете – далі будете!